Формування та реалізація системи інтеграції внутрішньо переміщених осіб у територіальні громади

Формування та реалізація системи інтеграції внутрішньо переміщених осіб у територіальні громади
На вико­нан­ня бюд­жет­ної теми
«Активі­за­ція соціаль­но­гоі тру­до­во­го потен­ціа­лу ста­ло­го роз­вит­ку як чин­ни­ків еко­но­міч­но­го зрос­тання»
та НДР на тему: «Вплив ВПО на роз­ви­ток тери­торіаль­них гро­мад: наяв­ні та пер­спек­тив­ні мож­ли­во­сті»
фахів­ці Інсти­ту­ту еко­но­міки про­ми­сло­во­сті НАН Украї­ни під­го­то­ви­ли нау­ко­ву допо­відь з про­блем фор­му­ван­ня та забез­пе­чен­ня реалі­за­ції ціліс­ної систе­ми інте­гра­ції ВПО в тери­торіаль­ні прий­ма­ю­чі гро­ма­ди шля­хом удос­ко­на­лен­ня дер­жав­ної та регіо­наль­ної політи­ки, а також активі­за­ції та іні­ціа­ції гро­ма­дянсь­ко­го сус­піль­ства у цій сфері, які є запо­ру­кою само­ре­алі­за­ції ВПО.
В нау­ко­вій допо­віді містять­ся тео­ре­тич­ні обґрун­ту­ван­ня доціль­но­сті інте­гра­ції ВПО у тери­торіаль­ні гро­ма­ди, обґрун­то­ву­ють­ся пере­ва­ги для прий­ма­ю­чих гро­мад та пере­се­лен­ців щодо про­ве­ден­ня успіш­ної інте­гра­ції, визна­ча­ють­ся переш­ко­ди на цьо­му шля­ху та напря­ми їх подо­лан­ня.
Нау­ко­ва допо­відь містить резуль­та­ти екс­перт­но­го опи­ту­ван­ня, про­ве­де­но­го у жовтні-груд­ні 2016 року, за участю ВПО, пред­став­ни­ків тер­гро­мад і гро­мадсь­ких об’єднань та нау­ков­ців, які про­во­дять нау­ко­ві дослід­жен­ня з про­блем ВПО.Викладено оцін­ки екс­пер­тів щодо ста­ну, про­блем та напря­мів інте­гра­ції ВПО до тери­торіаль­них гро­мад.
У нау­ко­вій допо­віді обґрун­то­вані про­по­зи­ції та реко­мен­да­ції, спря­мо­вані на ство­рен­ня ціліс­ної систе­ми інсти­ту­ціо­наль­но­го забез­пе­чен­ня про­цесів інте­гра­ції ВПО та залу­чен­ня їхніх ресур­сів до роз­вит­ку прий­ма­ю­чих громад.Вони сто­су­ють­ся тео­ре­тич­них та прак­тич­них засад соціаль­ної вза­є­модії ВПО і тер­гро­мад, еко­но­міч­ної та політич­ної актив­но­сті ВПО у гро­ма­дах, а також забез­пе­чен­ня базо­вих потреб ВПО.
Нау­ко­ву допо­відь під керів­ниц­твом дирек­то­ра Інсти­ту­ту еко­но­міки про­ми­сло­во­сті НАН Украї­ни, ака­де­міка НАН Украї­ни О.І. Амо­ші під­го­ту­ва­ли: заступ­ни­ки дирек­то­ра інсти­ту­ту д.е.н., проф. О.Ф. Нові­ко­ва та д.е.н. Ю.С. Залоз­но­ва, голов.н.с., д.е.н., проф. В.П. Анто­нюк, провід.н.с., к.е.н., доцент Л.Л.Шамілева, провід.н.с., к. соц. наук, доцент О.В. Пань­ко­ва,
к.е.н., доцент О.О. Хандій, н.с., к.е.н.А.Д. Шастун, к.н.з держ.упр., доцент О.Г. Сидор­чук, голов­ний еко­но­міст О.Ю.Касперович, про­від­ний еко­но­міст О.В. Іщен­ко, гол.інженер Я.Є. Кра­сулі­на (тех­нічне оформлення).Результати дослід­жен­ня дають змо­гу залу­чи­ти нову і систем­ну інфор­ма­цію щодо ролі ВПО в Україні та в тери­торіаль­них гро­ма­дах. Незва­жа­ю­чи на наяв­ність знач­них про­блем у жит­тєдіяль­но­сті пере­се­лен­ців, пов’язаних з виму­ше­ним пере­мі­щен­ням, вони сві­до­мо зро­би­ли свій вибір на користь Украї­ни. Пере­се­лен­ці володі­ють знач­ним людсь­ким та соціаль­ним , який може бути додат­ко­вим ресур­сом роз­вит­ку тери­торіаль­них гро­мад та Украї­ни в ціло­му. З огля­ду на дов­го­стро­ко­вий харак­тер виму­ше­но­го пере­мі­щен­ня знач­ної част­ки насе­лен­ня оку­по­ва­них тери­торій Дон­ба­су та анек­со­ва­но­го Кри­му, дер­жав­на та регіо­наль­на політи­ка має бути більш спря­мо­ва­на на ефек­тивне залу­чен­ня і вико­ри­стан­ня потен­ціа­лу ВПО для еко­но­міч­но­го і соціаль­но­го роз­вит­ку регіонів Украї­ни, для роз­вит­ку тери­торіаль­них гро­мад, для підви­щен­ня рів­ня згур­то­ва­но­сті українсь­кої нації та якнай­швид­шо­го подо­лан­ня тих склад­них про­блем, з яки­ми зіштовх­ну­ла­ся Украї­на на третьо­му десят­ку своєї неза­леж­но­сті.
Отри­мані резуль­та­ти опи­ту­ван­ня пред­став­ни­ків ВПО, міс­це­вих гро­мад, органів дер­жав­но­го управ­лін­ня та само­в­ря­ду­ван­ня свід­чать про акту­аль­ність і важ­ливість активі­за­ції і роз­вит­ку само­ор­гані­за­цій­них та інте­гра­цій­них про­цесів залу­чен­ня ВПО у жит­тя гро­ма­ди. Виник­нен­ня нових форм вза­є­модії ВПО та пред­став­ни­ків міс­це­вих гро­мад спри­я­ють інте­гра­ції пер­ших в міс­цеві гро­ма­ди пере­важ­но шля­хом вста­нов­лен­ня нових соціаль­них звяз­ків, інфор­ма­цій­но­го обмі­ну, реалі­за­ції спіль­них соціаль­них та біз­нес-про­ек­тів, спіль­но­го від­сто­ю­ван­ня прав та про­ти­дії дис­кри­мі­на­ції ВПО. Ство­рен­ня гро­мадсь­ких органі­за­цій та їх вза­є­модія з міс­це­вою вла­дою й ство­рен­ня механіз­му гро­мадсь­ко­го кон­тро­лю за адрес­ністю роз­поді­лу та вико­ри­стан­ня бюд­жет­них і донорсь­ких коштів на розв’язання про­блем ВПО вва­жа­ють­ся най­е­фек­тив­ні­ши­ми фор­ма­ми само­ор­гані­за­ції, які спри­я­ти­муть роз­вит­ку міс­це­во­го само­в­ря­ду­ван­ня.
Потре­би ВПО у забез­пе­чен­ні кра­щих умов для жит­тя та жит­тє­за­без­пе­чен­ня, потре­би у матеріаль­но­му забез­пе­чен­ні та потре­би у соціаль­них зв’язках, від­нов­лен­ні соціаль­но­го ста­ту­су, соціаль­ної актив­но­сті є най­силь­ні­ши­ми моти­ва­ми, які сти­му­лю­ють пере­се­лен­ців до інте­гра­ції у прий­ма­ю­чі гро­ма­ди. Зазна­чені резуль­та­ти опи­ту­ван­ня під­твер­джу­ють необ­хід­ність задо­во­лен­ня як еко­но­міч­них так і соціаль­них потреб ВПО.
Най­біль­шою переш­ко­дою до залу­чен­ня у жит­тя гро­ма­ди є від­сут­ність влас­но­го жит­ла, про­бле­ми отри­ман­ня соціаль­них послуг та про­бле­ми з пра­цевла­шту­ван­ням й надія на повер­нен­ня у рід­ні міста.
Основ­ні чин­ни­ки, які спри­я­ють нега­тив­но­му став­лен­ню міс­це­во­го насе­лен­ня до ВПО – це нега­тив­на інфор­ма­ція про події на Сході та про пере­се­лен­ців зі Схо­ду, від­сут­ність інфор­ма­цій­ної про­па­ган­ди про ВПО як ресур­су роз­вит­ку гро­ма­ди, низь­кий рівень жит­тя в гро­ма­ді, низь­кий рівень солі­дар­но­сті в самій гро­ма­ді, нес­фор­мо­ваність здо­ро­вих про­дук­тив­них від­но­син між чле­на­ми прий­ма­ю­чої гро­ма­ди, неро­зви­неність форм та механіз­мів соціаль­но­го діа­ло­гу в гро­ма­ді.
Пози­тив­ні наслід­ки інте­гра­ції ВПО пов’язані з активі­за­цією під­при­єм­ни­ць­кої діяль­но­сті, від­крит­тям ВПО нових під­при­ємств з нови­ми робо­чи­ми міс­ця­ми і для меш­кан­ців гро­ма­ди, сти­му­лю­ван­ням роз­вит­ку гро­ма­ди за раху­нок допо­мо­ги між­на­род­них органі­за­цій ВПО, що меш­ка­ють у гро­ма­ді, зрос­тан­ням яко­сті та кіль­ко­сті тру­до­во­го потен­ціа­лу, зрос­тан­ням загаль­ної соціаль­ної актив­но­сті за раху­нок гро­мадсь­ких активістів з чис­ла ВПО. Пере­ва­ги інте­гра­ції непра­це­з­дат­них ВПО у гро­ма­ди є роз­ви­ток соціаль­ної інфра­струк­ту­ри за раху­нок між­на­род­ної допо­мо­ги, гран­тів, донорсь­кої допо­мо­ги на задо­во­лен­ня потреб ВПО, дер­жавне фінан­с­у­ван­ня потреб ВПО у медич­них, освіт­ніх та соціаль­них послу­гах, фор­му­ван­ня прин­ци­пів толе­рант­но­сті в гро­ма­ді, забез­пе­чен­ня інте­гра­ції в гро­ма­ді і фор­му­ван­ня спіль­них цін­но­стей ВПО та тери­торіаль­ної гро­ма­ди, роз­ви­ток парт­нерсь­ких від­но­син.
Пере­ва­ги, які отри­му­ють ВПО респон­ден­ти вклю­ча­ють зрос­тан­ня віри у влас­ні сили, у мож­ли­во­сті само­ре­алі­за­ції, від­нов­лен­ня соціаль­но­го ста­ту­су, підви­щен­ня соціаль­ної актив­но­сті, зрос­тан­ня адап­та­цій­них і інте­гра­цій­них здіб­но­стей ВПО, підви­щен­ня рів­ня матеріаль­но­го забез­пе­чен­ня, міні­мі­за­ція ризи­ків соціаль­но­го від­торг­нен­ня, зрос­тан­ня толе­рант­но­сті постій­но­го насе­лен­ня гро­мад до ВПО.
Захо­ди, які спри­я­ють пере­тво­рен­ню ВПО на реаль­ний ресурс роз­вит­ку тери­торіаль­ної громади,включають фор­му­ван­ня систе­ми бага­то­ка­наль­но­го фінан­со­во­го забез­пе­чен­ня мож­ли­во­стей інте­гра­ції ВПО в тери­торіаль­ні гро­ма­ди, роз­ви­ток доступ­но­го іпо­теч­но­го кре­ди­ту­ван­ня, подат­ко­ві пре­фе­рен­ції для суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня, які пра­цевла­што­ву­ють ВПО, забез­пе­чен­ня доступ­но­сті для ВПО про­грам мік­ро­кре­ди­ту­ван­ня для роз­вит­ку або роз­ши­рен­ня мало­го та серед­ньо­го біз­не­су, нала­год­жен­ня парт­нерсь­ких та коор­ди­на­цій­них мереж між дер­жав­ним, гро­мадсь­ким і при­ват­ним сек­то­ра­ми та між­на­род­ни­ми органі­за­ція­ми для коор­ди­на­ції про­ек­тів допо­мо­ги ВПО.
Реалі­за­ція гро­мадсь­ких іні­ціа­тив допо­мо­ги ВПО уск­лад­нюєть­ся таки­ми інсти­ту­цій­ни­ми обме­жен­ня­ми, як від­сут­ність цен­тралі­зо­ва­но­го орга­ну вла­ди з питань ВПО, слаб­ка заін­те­ре­со­ваність дер­жав­них служ­бов­ців у нала­год­жен­ні кон­так­тів з гро­мадсь­ки­ми органі­за­ція­ми, брак (або неси­стем­ність) спів­пра­ці дер­жав­них і міс­це­вих органів вла­ди з волон­терсь­ки­ми цен­тра­ми та, як наслі­док, неско­ор­ди­но­ваність про­це­су допо­мо­ги ВПО, а також існу­ван­ням нор­ми щодо опо­дат­ку­ван­ня бла­годій­ної допо­мо­ги та неод­на­ко­ви­ми умо­ва­ми для роз­мит­нен­ня гуманітар­них ван­та­жів для іно­зем­них і українсь­ких фон­дів.
У про­цесі про­ве­ден­ня дослід­жен­ня вста­нов­ле­но, що допо­мо­га через ство­рен­ня мож­ли­во­стей, залу­чен­ня є більш при­ва­б­ли­вою, ніж гуманітар­на допо­мо­га. Най­ре­зуль­та­тив­ні­ши­ми у дов­го­стро­ко­во­му періоді фор­матів допо­мо­ги ВПО щодо ресо­ціалі­за­ції та пра­цевла­шту­ван­ня є про­ек­ти зі ство­рен­ня умов для роз­вит­ку під­при­єм­ни­ць­ких іні­ціа­тив і само­зай­ня­то­сті, ство­рен­ня біз­нес-інку­ба­торів та біз­нес-освіти. Опти­маль­ним фор­ма­том само­зай­ня­то­сті та пра­цевла­шту­ван­ня ВПО можуть ста­ти соціаль­ні під­при­єм­ства, що є спе­ци­фіч­ною фор­мою біз­не­су, в яко­му під­при­єм­ни­ць­ка діяль­ність є органі­за­цій­но-фінан­со­вим підґрун­тям для вирі­шен­ня соціаль­них про­блем.
Про­ве­дене дослід­жен­ня пока­за­ло, що інте­гра­ція ВПО в жит­тя гро­ма­ди супро­вод­жуєть­ся фор­му­ван­ням та реалі­за­цією ресурс­но­го потен­ціа­лу пере­се­лен­ців як чин­ни­ка еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня гро­ма­ди. Пріо­ри­тет­ність пози­тив­них наслід­ків за умо­ви інте­гра­ції ВПО є такою:
роз­ви­ток соціаль­но­го потен­ціа­лу гро­ма­ди;
роз­ви­ток та реалі­за­ція під­при­єм­ни­ць­ко­го потен­ціа­лу;
роз­ви­ток соціаль­ної інфра­струк­ту­ри;
роз­ви­ток та реалі­за­ція тру­до­во­го потен­ціа­лу.
Пере­мі­щен­ня знач­ної част­ки насе­лен­ня ство­рює пев­ні про­бле­ми для тери­торіаль­них гро­мад. Ефек­тив­на інте­гра­ції ВПО в жит­тя гро­ма­ди ство­рює умо­ви для пере­тво­рен­ня обтя­жу­ю­чих про­блем прий­ма­ю­чих гро­мад у ваго­мі додат­ко­ві чин­ни­ки розвитку.Однак для забез­пе­чен­ня такої транс­фор­ма­ції­не­об­хід­на реалі­за­ція низ­ки різ­но­пла­но­вих заходів:
еко­но­міч­них, спря­мо­ва­них на вирі­шен­ня про­блем жит­ла, зай­ня­то­сті, матеріаль­но­го забез­пе­чен­ня ВПО. Вони мають забез­пе­чи­ти:
інве­сту­ван­ня про­ек­тів та про­грам роз­вит­ку під­при­ємств, що актив­но пра­цевла­што­ву­ють ВПО. З цією метою необ­хід­но роз­ро­би­ти дієві механіз­мие­ко­но­міч­но­го сти­му­лю­ван­ня під­при­ємств, які пра­цевла­што­ву­ють ВПО та нада­ють їм допо­мо­гу – це можуть бути механіз­ми надан­ня їм дер­жав­но­го замо­в­лен­ня, подат­ко­вих пільг або подат­ко­вих канікул;
роз­ви­ток під­при­єм­ництва ВПО шля­хом органі­за­цій­ної під­т­рим­ки, надан­ня при­мі­щень та земель­них діля­нок в орен­ду, піль­го­во­го кре­ди­ту­ван­ня та опо­дат­ку­ван­ня. При фор­му­ван­ні міс­це­вих бюд­жетів необ­хід­но перед­ба­ча­ти в них видат­ки для ком­пен­са­ції від­сот­ків за кре­ди­та­ми для від­нов­лен­ня мало­го і серед­ньо­го біз­не­су під­при­єм­ців із чис­ла ВПО;
активі­зу­ва­ти­ро­бо­ту з між­на­род­ни­ми доно­ра­ми щодо залу­чен­ня фінан­со­вої допо­мо­ги для реалі­за­ції інфра­струк­тур­них про­ек­тів, наці­ле­них на вирі­шен­ня про­блем ВПО та їх актив­но­го залу­чен­ня до реалі­за­ціїта­ких­про­ек­тів (ство­рен­ня та екс­плу­а­та­ція об’єктів жит­ло­во-кому­наль­но­го гос­по­дар­ства, соціаль­ної інфра­струк­ту­ри, побу­то­во­го обслу­го­ву­ван­ня тощо);
спри­ян­ня появі тех­но-пар­ків, біз­нес-інку­ба­торів на тери­торіях, які від­нов­лю­ють­ся піс­ля зброй­но­го кон­флік­ту,
під­т­рим­ка появи різ­них форм само­ор­гані­за­ції, пов’язаних з надан­ням вза­єм­них послуг для своєї спіль­но­ти,
під­т­рим­ка та роз­ви­ток соціаль­но­го під­при­єм­ництва.
Інсти­ту­ційне забез­пе­чен­ня щодо іні­ціа­ції еко­но­міч­ної актив­но­сті ВПО пред­став­ле­но у цей нау­ко­вій допо­віді у під­розділі 3.3.
Для ефек­тив­но­го залу­чен­ня ВПО у тери­торіаль­ні гро­ма­ди удос­ко­на­ли­ти нор­ма­тив­но-пра­во­ву базу та реалі­зу­ва­ти такі захо­ди:
впо­ряд­ку­ван­ня зако­но­дав­ства про ВПО з метою підви­щен­ня ефек­тив­но­сті юри­дич­них механіз­мів захи­сту їх кон­сти­ту­цій­них прав та сво­бод;
удос­ко­на­лен­ню зако­но­дав­ства та нор­ма­тив­но-пра­во­вої бази з питань дотри­ман­ня гро­ма­дянсь­ких прав ВПО,забезпечення соціаль­них гаран­тій, забез­пе­чен­ня захи­сту їх вибор­чих прав на міс­це­во­му рів­ні;
фор­му­ван­ня пра­во­вих засад для роз­роб­ки про­грам та заходів із інте­гра­ції ВПО у міс­цеві гро­ма­ди та їхньої соціаль­ної адап­та­ції.
Низ­ка заходів з поси­лен­ня пра­во­во­го захи­сту ВПО пред­став­ле­на також у під­розділі 3.4 цієї нау­ко­вої допо­віді.
Для фор­му­ван­ня та реалі­за­ції органі­за­цій­но-управ­лінсь­ких засад ефек­тив­ної інте­гра­ції ВПО необ­хід­но здійс­нен­ня таких заходів:
ство­рен­ня роз­гор­ну­тої мере­жі допо­мо­ги ВПО на рів­ні дер­жа­ви, обла­стей і гро­мад, які прий­ма­ють ВПО;
роз­роб­ку та реалі­за­цію регіо­наль­них та міс­це­вих ком­плекс­них дов­го­стро­ко­вих про­грам забез­пе­чен­ня жит­лом, підви­щен­ня еко­но­міч­ної актив­но­сті, пра­цевла­шту­ван­ня та інте­гра­ції ВПО;
роз­роб­ка міс­це­вих про­грам щодо ство­рен­ня нових робо­чих міс­ць для залу­чен­ня еко­но­міч­но-актив­них ВПО, соціаль­ної під­т­рим­ки та інте­гра­ції непра­це­з­дат­них пере­се­лен­ців;
про­ве­ден­ня моніто­рин­гу­е­фек­тив­но­сті забез­пе­чен­ня соціаль­но- еко­но­міч­них прав ВПО та доступ­но­сті ресур­сів для їх інте­гра­ції, здійс­нен­ня оцін­ки вза­є­мо­від­но­син пере­се­лен­ців та пред­став­ни­ків прий­ма­ю­чих гро­мад;
забез­пе­чен­ня гро­мадсь­ко­го кон­тро­лю за роз­поді­лом бюд­жет­них та донорсь­ких коштів, спря­мо­ва­них на адап­та­цію й інте­гра­цію ВПО у гро­ма­дах, які їх прий­ма­ють;
роз­роб­ку нових, роз­ши­рен­ня існу­ю­чих дер­жав­них про­грам із ство­рен­ня нових робо­чих міс­ць, нав­чан­ня, пере­квалі­фіка­ції ВПО;
забез­пе­чен­ня ВПО жит­лом шля­хом вклю­чен­ня їх в загаль­ну систе­му розв’язання про­блем жит­ла насе­лен­ня Украї­ни та від­по­від­них дер­жав­них та регіо­наль­них про­грам (соціальне жит­ло, молодіжне, для селян тощо);
пра­во­ву регла­мен­та­цію додат­ко­вих мето­дів сти­му­лю­ван­ня та під­т­рим­ки біз­не­су при залу­чен­ні ВПО;
запро­ва­д­жен­ня систе­ми елек­трон­них черг в усіх орга­нах управ­лін­ня соціаль­но­го захи­сту насе­лен­ня, пен­сій­но­го фон­ду, мігра­цій­ної служ­би Украї­ни, Ощад­бан­ку;
надан­ня пра­ва здійс­нен­ня соціаль­них виплат пере­се­лен­цям не тіль­ки Ощад­бан­ку, а й іншим бан­кам Украї­ни;
збіль­шен­ня шта­ту пер­со­на­лу соціаль­них служб та медич­них уста­нов, які пра­ц­ю­ють одно­час­но з пере­се­лен­ця­ми та міс­це­вим насе­лен­ням з кое­фі­цієн­том, який вра­хо­вує додат­ко­ве зрос­тан­ня наван­та­жен­ня, пов’язаного з надан­ням послуг ВПО;
онлайн-кон­суль­ту­ван­ня ВПО спів­робіт­ни­ка­ми соціаль­них служб;
надан­ня мож­ли­во­сті ВПО бра­ти участь в управ­лін­ні гро­ма­дою й вирі­шен­ні питань, що їх сто­су­ють­ся, залу­чен­ня до кон­тро­лю роз­поді­лу гуманітар­ної допо­мо­ги та бюд­жет­них коштів, які виді­ля­ють­ся на адап­та­цію та інте­гра­цію, допо­мо­гу ВПО.
Допов­ню­ють цю низ­ку заходів і інші, які пред­став­лені у під­розділі 3.5. нау­ко­вій допо­віді.
Соціаль­но-пси­хо­ло­гіч­ні та інфор­ма­цій­ні захо­ди з інте­гра­ції ВПО повин­ні місти­ти таке:
роз­роб­ку та реалі­за­цію про­грам соціаль­ної згур­то­ва­но­сті у міс­це­вих гро­ма­дах, у тому числі залу­чен­ня ВПО до соціаль­но-куль­тур­них заходів, волон­терсь­кої та доб­ро­чин­ної діяль­но­сті;
ство­рен­ня та під­т­рим­ку дію­чих цен­трів соціаль­но-пси­хо­ло­гіч­ної допо­мо­ги ВПО;
залу­чен­ня ВПО до міс­це­во­го само­управ­лін­ня в гро­ма­дах їх ком­пакт­но­го про­жи­ван­ня;
без­по­се­ред­ню та все­біч­ну участь усіх груп ВПО у пла­ну­ван­ні та органі­за­ції заходів з інте­гра­ції пере­се­лен­ців у гро­ма­дах, які їх прий­ма­ють, пла­ну­ван­ні та управ­лін­ні про­гра­ма­ми, що їх сто­су­ють­ся; зокре­ма на муні­ци­паль­но­му рів­ні, інфор­му­ван­ня ВПО та гро­мад, які їх прий­ма­ють, про мож­ли­во­сті участі ВПО в фор­му­ван­ні та реалі­за­ції таких про­грам;
ство­рен­ня та під­т­рим­ка дію­чих цен­трів соціаль­но-пси­хо­ло­гіч­ної допо­мо­ги ВПО;
про­па­ган­да серед насе­лен­ня пози­тив­но­го став­лен­ня до ВПО, бороть­ба з мовою ворож­не­чи;
поши­рен­ня між­на­род­но­го досві­ду робо­ти з пере­се­лен­ця­ми;
фор­му­ван­ня орга­на­ми вла­ди та само­в­ря­ду­ван­ня пози­тив­но­го імід­жу під­при­ємств, які актив­но залу­ча­ють до робо­ти ВПО;
фор­му­ван­ня сус­піль­ної дум­ки, спря­мо­ва­ної на соціаль­ний діа­лог та сприй­нят­тя ВПО як ресур­су роз­вит­ку гро­ма­ди;
роз­по­всюд­жен­ня інфор­ма­ції про пози­тив­ні при­кла­ди допо­мо­ги пере­се­лен­цям з боку лідерів гро­ма­ди та міс­це­вої біз­нес-спіль­но­ти;
пре­зен­та­ція НУО успіш­них прак­тик інте­гра­ції пере­се­лен­ців у міс­цеві гро­ма­ди;
висвіт­лен­ня пози­тив­них при­кла­дів інте­гра­ції ВПО;
ство­рен­ня онлайн-ресур­су для ВПО з постій­ним онов­лен­ням вакан­сій на всій тери­торії Украї­ни, кон­кур­сів мікро­гран­тів на роз­ви­ток само­зай­ня­то­сті, дер­жав­них про­грам під­го­тов­ки, пере­під­го­тов­ки, підви­щен­ня квалі­фіка­ції, най­де­шев­шо­го жит­ла, цен­тра­ми надан­ня гуманітар­ної допо­мо­ги, переліком ГО, діяль­ність яких спря­мо­ва­на на допо­мо­гу ВПО, в тому числі без­ко­штовне пере­се­лен­ня на нове постійне міс­це про­жи­ван­ня.
Інфор­ма­цій­ні, до яких слід від­не­сти:
роз­роб­ку ком­плекс­ної інфор­ма­цій­но-інте­гра­цій­ної про­гра­ми змі­стов­но­го і зба­лан­со­ва­но­го інфор­му­ван­ня сус­піль­ства про стан ВПО в Україні та регіо­нах, їх досяг­нен­нях, про­бле­мах та стра­те­гіч­них пер­спек­ти­вах;
роз­роб­ку пла­ну дій інфор­ма­цій­но-освіт­ньо­го змісту на рів­ні гро­мад з метою інфор­му­ван­ня про про­бле­ми і потре­би ВПО, їх ролі в діяль­но­сті гро­мад, фор­му­ван­ня пози­тив­но­го імід­жу ВПО з метою міні­мі­за­ції неспра­вед­ли­во­го або упе­ре­дже­но­го став­лен­ня до пере­се­лен­ців з боку пред­став­ни­ків міс­це­вих гро­мад;
моніто­рин­гу про­блем і кон­флікт­них ситу­а­цій з участю ВПО для своє­час­но­го вияв­лен­ня фак­тів стиг­ма­ти­за­ції ВПО або їх неприй­нят­ної поведін­ки з метою своє­час­но­го вирі­шен­ня кон­флік­ту та фор­му­ван­ня толе­рант­но­го сус­піль­ства;
удос­ко­на­лен­ня робо­ти з інфор­му­ван­ня біз­не­су та ВПО про мож­ли­во­сті дер­жав­ної про­гра­ми допо­мо­ги з пра­цевла­шту­ван­ня ВПО, якою перед­ба­че­но ком­пен­са­цію дер­жа­вою вит­рат робо­то­дав­ця на опла­ту пра­ці та пере­під­го­тов­ку і підви­щен­ня квалі­фіка­ції ВПО.
Освіт­ньо-куль­тур­ні захо­ди з метою ефек­тив­ної інте­гра­ції ВПО мають бути орієн­то­вані:
на реалі­за­цію спіль­них куль­тур­но-мисте­ць­ких заходів, кон­кур­сів, знай­ом­ство зі зви­ча­я­ми та тра­ди­ція­ми гро­ма­ди, обмін­ні освіт­ньо-куль­тур­ні візи­ти;
на нав­чан­ня пошу­ку дистан­цій­ної робо­ти, пере­під­го­тов­куп­ра­це­з­дат­но­го­на­се­лен­нявід­по­від­но до потреб на рин­ку пра­ці, нав­чан­ня ВПО під­при­єм­ни­ць­кій діяль­но­сті;
спри­ян­ня дистан­цій­но­му без­ко­штов­но­му нав­чан­ню та нефор­маль­нійо­світі у спів­робіт­ниц­тві з між­на­род­ни­ми органі­за­ція­ми.