Оцінка структурної динаміки економіки промислових регіонів Сходу України

Оцінка структурної динаміки економіки промислових регіонів Сходу України

Нау­ко­во-аналітич­на допо­відь

Від­діл про­блем регу­ля­тор­ної політи­ки та роз­вит­ку під­при­єм­ництва
Інсти­тут еко­но­міки про­ми­сло­во­сті НАН Украї­ни

Оцін­ка струк­тур­ної дина­міки еко­но­міки про­ми­сло­вих регіонів Схо­ду Украї­ни

 

Згід­но з бюд­жет­ною темою “Модер­ні­за­ція еко­но­міки про­ми­сло­вих регіонів Украї­ни в умо­вах децен­тралі­за­ції управ­лін­ня“, під­те­ми «в»: «Стра­те­гія струк­тур­но-тех­но­ло­гіч­ної модер­ні­за­ції про­ми­сло­вих регіонів Украї­ни», під­го­тов­ле­но нау­ко­во- аналітич­ну допо­відь, в якій дослід­жу­ють­ся стан та рівень ефек­тив­но­сті струк­тур­но­го роз­вит­ку про­ми­сло­вих обла­стей та від­по­від­них еко­но­міч­них рай­онів Украї­ни через визна­чен­ня інте­граль­них індексів та порів­нян­ня з інте­граль­ни­ми поро­го­ви­ми зна­чен­ня­ми. Визна­че­но перелік основ­них інди­ка­торів струк­тур­но­го роз­вит­ку та век­тор поро­го­вих зна­чень з ураху­ван­ням між­на­род­них порів­нянь, що доз­во­ляє іден­ти­фіку­ва­ти існу­ю­чий стан та про­бле­ми ефек­тив­но­сті струк­тур­но­го роз­вит­ку про­ми­сло­вих обла­стей Украї­ни. Як при­клад роз­роб­ле­но сце­нарій струк­тур­но­го роз­вит­ку про­ми­сло­вих обла­стей Украї­ни, що від­по­ві­дає досяг­нен­ню фази роз­квіту постін­ду­стріаль­но­го роз­вит­ку. Резуль­та­том роз­ра­хун­ків є щоріч­ні стра­те­гіч­ні орієн­ти­ри інди­ка­торів та клю­чо­вих мак­ро­по­каз­ни­ків струк­тур­но­го роз­вит­ку до 2020 р., які є стра­те­гіч­ним пла­ном струк­тур­но­го роз­вит­ку та можуть слу­гу­ва­ти кри­терієм ефек­тив­но­сті вико­нан­ня стра­те­гій роз­вит­ку.
Нау­ко­во-аналітич­на запис­ка під­го­тов­ле­на д.е.н. В.І Ляшен­ком, д.е.н. Ю.М. Харазі­швілі, д.е.н. М.М. Яку­бовсь­ким, к.е.н, М.О. Сол­дак.

 

Вис­нов­ки

1. Запро­по­но­ва­но інди­ка­то­ри струк­тур­но­го роз­вит­ку обла­стей Украї­ни та визна­че­но век­тор поро­го­вих зна­чень (ниж­ній поріг, ниж­нє опти­мальне, верх­нє опти­мальне, верх­ній поріг) з ураху­ван­ням досві­ду роз­ви­не­них країн ЄС та країн світу, що дає змо­гу через інте­гральне оці­ню­ван­ня іден­ти­фіку­ва­ти стан струк­тур­но­го роз­вит­ку про­ми­сло­вих обла­стей та від­по­від­них еко­но­міч­них рай­онів. При­чо­му, Визна­чен­ня век­то­ру поро­го­вих зна­чень кож­но­го інди­ка­то­ра струк­тур­но­го роз­вит­ку та їх інте­граль­на згорт­ка дає мож­ливість при­пу­сти­ти, що зна­ход­жен­ня інте­граль­но­го індек­су ниж­че ниж­ньо­го поро­гу свід­чить про належ­ність до доін­ду­стріаль­но­го сус­піль­ства; між ниж­нім опти­маль­ним та ниж­нім поро­го­вим – до інду­стріаль­но­го сус­піль­ства; між верх­нім та ниж­нім опти­маль­ним – до постін­ду­стріаль­но­го сус­піль­ства.
2. За резуль­та­та­ми дослід­жень вста­нов­ле­но, що прак­тич­но всі про­ми­сло­ві регіо­ни та від­по­від­ні еко­но­міч­ні рай­о­ни зна­хо­дять­ся у фазі інду­стріаль­но­го роз­вит­ку, що харак­те­ри­зуєть­ся пере­ва­жан­ням добув­них галу­зей про­ми­сло­во­сті, важ­ко­го та низь­ко тех­но­ло­гіч­но­го маши­но­бу­ду­ван­ня з тех­но­ло­гія­ми пере­важ­но 3-го та 4-го укла­дів. За дея­ки­ми інди­ка­то­ра­ми окре­мі області наб­ли­жа­ють­ся до фази постін­ду­стріаль­но­го роз­вит­ку, але галь­мом для пере­хо­ду у фазу постін­ду­стріаль­но­го сус­піль­ства є висо­кий рівень коруп­ції, тіні­за­ції еко­но­міки, вико­ри­стан­ня застарі­лих тех­но­ло­гій, від­сут­ність достат­ньо­го рів­ня інве­сту­ван­ня та інно­ва­цій­но­го роз­вит­ку, при­низ­ли­во низь­кий рівень опла­ти пра­ці у випус­ку та, як наслі­док, низь­кий рівень душо­во­го дохо­ду.
3. Прак­тич­но у всіх обла­стях зрос­тає реаль­ний обсяг послуг, якій пере­ва­жає реаль­ні обся­ги про­ми­сло­во­го вироб­ництва. При цьо­му важ­ли­ве зна­чен­ня має струк­ту­ра сфе­ри послуг, яку мож­на поді­ли­ти на такі скла­до­ві: тра­ди­цій­ні, про­гре­сив­ні, кре­а­тив­ні. За резуль­та­та­ми дослід­жень за всі­ма вида­ми послуг ліди­рує Пів­ніч­но-Схід­ний рай­он (зав­дя­ки Хар­ківсь­кий та Сумсь­кої обла­стей. Всі інші еко­но­міч­ні рай­о­ни та області мають при­близ­но одна­ко­ву струк­ту­ру послуг з незнач­ним коли­ван­ням: тра­ди­цій­ні – 38 %, про­гре­сив­ні – 44 %, кре­а­тив­ні – 18 %. Тоб­то всі роз­г­ля­нуті еко­но­міч­ні рай­о­ни та області мають недо­стат­ньо роз­ви­ну­тий напрям кре­а­тив­них послуг.
4. Як при­клад роз­роб­ле­но сце­нарій струк­тур­но­го роз­вит­ку про­ми­сло­вих обла­стей Украї­ни, що від­по­ві­дає досяг­нен­ню фази роз­квіту постін­ду­стріаль­но­го роз­вит­ку. Резуль­та­том роз­ра­хун­ків є щоріч­ні стра­те­гіч­ні орієн­ти­ри інди­ка­торів та клю­чо­вих мак­ро­по­каз­ни­ків струк­тур­но­го роз­вит­ку до 2020 р., які є стра­те­гіч­ним пла­ном струк­тур­но­го роз­вит­ку та можуть слу­гу­ва­ти кри­терієм ефек­тив­но­сті вико­нан­ня стра­те­гій роз­вит­ку.
5. Най­більш від­ста­ю­чим інди­ка­то­ром струк­тур­но­го роз­вит­ку є душо­вій дохід: від 2 до 8 разів від рів­ня еко­но­міч­но роз­ви­не­них країн ЄС та світу. Змен­шен­ня подат­ку ЄСВ є умо­вою необ­хід­ною, але недо­стат­ньою для змен­шен­ня рів­ня тіні­за­ції та підви­щен­ня рів­ня жит­тя пра­ц­ю­ю­чо­го насе­лен­ня.
6. Необ­хід­ним є прий­нят­тя зако­ну про обов’язкове посту­по­ве підви­щен­ня рів­ня опла­ти пра­ці у випус­ку хоча б до міні­маль­но­го рів­ня країн ЄС (0,26). На сей час має­мо такі дані по про­ми­сло­вим обла­стям Украї­ни: част­ка опла­ти пра­ці у випус­ку 0,11-0,22.