Припинити безкарність: ООН закликає до відповідальності за порушення прав людини

Припинити безкарність: ООН закликає до відповідальності за порушення прав людини

 Недо­стат­ній рівень при­тяг­нен­ня до від­по­ві­даль­но­сті за пору­шен­ня прав люди­ни має в Україні систем­ний харак­тер, зазна­чаєть­ся у допо­віді, опуб­лі­ко­ваній 19 берез­ня 2018 року Моніто­рин­го­вою місією ООН з прав люди­ни. Авто­ри допо­віді закли­ка­ють при­тяг­ну­ти вин­них у скоєн­ні пору­шень і ущем­лень прав люди­ни до від­по­ві­даль­но­сті за їхні дії та забез­пе­чи­ти пра­во­суд­дя для жертв.

Допо­відь охо­плює період з 16 листо­па­да 2017р. до 15 люто­го 2018р. Цей про­мі­жок часу озна­ме­ну­вав­ся одно­ча­с­ним звіль­нен­ням затри­ма­них сто­ро­на­ми кон­флік­ту на сході Украї­ни, яке від­бу­ло­ся 27 груд­ня 2017 року.* Моніто­рин­го­ва місія ООН з прав люди­ни про­ве­ла інтерв’ю з 64 осо­ба­ми, звіль­не­ни­ми Уря­дом і озброє­ни­ми група­ми, й задо­ку­мен­ту­ва­ла їхні свід­чен­ня про нелюдсь­кі умо­ви три­ман­ня під вар­тою, кату­ван­ня або жор­сто­ке повод­жен­ня, включ­но з випад­ка­ми сек­су­аль­но­го насиль­ства, про погро­зи насиль­ством і (або) пору­шен­ня гаран­тій спра­вед­ли­во­го судо­во­го роз­гля­ду. Це відо­бра­жає систем­ні пору­шен­ня прав люди­ни, що набу­ли ще гострі­шо­го харак­те­ру через зброй­ний кон­флікт.

За остан­ні кіль­ка міся­ців було зафік­со­ва­но най­мен­шу кіль­кість жертв серед цивіль­но­го насе­лен­ня від почат­ку зброй­но­го кон­флік­ту. Моніто­рин­го­ва місія ООН з прав люди­ни задо­ку­мен­ту­ва­ла заги­бель 12 осіб і пора­нен­ня 61 осо­би у зв’язку з кон­флік­том, що на 16 від­сот­ків мен­ше, ніж за попе­ред­ні три міся­ці.** Попри це, кіль­кість жертв серед цивіль­но­го насе­лен­ня в резуль­таті арти­лерійсь­ких обстрілів і від вогню із лег­ких озброєнь зрос­ла на 66,7 від­сот­ків. Це свід­чить про те, що бой­о­ві дії про­до­в­жу­ють ста­но­ви­ти серй­оз­ну загро­зу для людей.

На тлі поси­лен­ня впли­ву бой­о­вих дій на цивільне насе­лен­ня та май­но, у допо­віді під­креслюєть­ся необ­хід­ність впро­ва­д­жен­ня все­о­сяж­ної політи­ки, яка б гаран­ту­ва­ла доступ до механіз­мів пра­во­во­го захи­сту і від­шко­ду­ван­ня для всіх цивіль­них жертв кон­флік­ту неза­леж­но від міс­ця їхньо­го про­жи­ван­ня або при­на­леж­но­сті вину­ват­ця. Біль­ше того, нові змі­ни до Зако­ну Украї­ни «Про ста­тус вете­ранів вій­ни, гаран­тії їх соціаль­но­го захи­сту» зали­ша­ють поза ува­гою соціаль­но­го захи­сту сот­ні цивіль­них осіб, які меш­ка­ють на тери­торії, яка кон­тро­люєть­ся озброє­ни­ми група­ми, і які отри­ма­ли інвалід­ність вна­слі­док пора­нен­ня. Також, як зазна­че­но у допо­віді, не досяг­ну­то про­гре­су в запро­ва­д­жен­ні ефек­тив­но­го і доступ­но­го механіз­му рести­ту­ції та ком­пен­са­ції за пош­код­жене або зруй­но­ване май­но.

Моніто­рин­го­ва місія ООН з прав люди­ни ретель­но сте­жи­ти­ме за імпле­мен­та­цією нещо­дав­но прий­ня­то­го зако­ну про забез­пе­чен­ня суве­рені­те­ту.*** Дея­ким поло­жен­ням зако­ну бра­кує чіт­ко­сті, що викли­кає питан­ня сто­сов­но мож­ли­вих наслід­ків для реалі­за­ції прав люди­ни.

У допо­віді зно­ву під­твер­дже­но факт збіль­шен­ня кіль­ко­сті випад­ків свавіль­но­го поз­бав­лен­ня волі озброє­ни­ми група­ми: тен­ден­ція, що спо­стері­гаєть­ся з літа 2017р. Моніто­рин­го­ва місія ООН з прав люди­ни про­до­в­жує шука­ти мож­ли­во­сті досту­пу до осіб, затри­ма­них на тери­торії, кон­тро­льо­ваній озброє­ни­ми група­ми, для кон­фі­ден­цій­них зустрі­чей та спіл­ку­ван­ня з ними.

Зва­жа­ю­чи на май­бут­ні вибо­ри, запла­но­вані на 2019 рік, авто­ри допо­віді застері­га­ють від дій, що можуть обме­жи­ти про­стір для реалі­за­ції гро­ма­дянсь­ких та політич­них сво­бод. Зокре­ма, у допо­віді роз­г­ля­ну­то дев’ять випад­ків фізич­них напа­дів на пра­ців­ни­ків засобів масо­вої інфор­ма­ції та інци­ден­тів із переш­код­жан­ням їхній робо­ті, а також десять випад­ків напа­дів на мир­ні зібран­ня і на людей, які вис­лов­лю­ють аль­тер­на­тив­ну дум­ку або нале­жать до групи мен­шин.

Попри те, що було роз­по­ча­то ряд кри­мі­наль­них про­ва­д­жень і докла­де­но пев­них зусиль для при­тяг­нен­ня до від­по­ві­даль­но­сті вину­ват­ців, у допо­віді вка­зуєть­ся на неба­жан­ня, як на рів­ні пра­воохо­рон­них органів, так і на політич­но­му рів­ні, ефек­тив­но роз­слі­ду­ва­ти пору­шен­ня прав люди­ни, які, за твер­джен­ня­ми, вчи­ня­ють­ся пред­став­ни­ка­ми дер­жа­ви та край­ні­ми пра­ви­ми група­ми.

Як наго­ло­шуєть­ся у допо­віді, особ­ли­ве зане­по­коєн­ня викли­кає про­до­в­жен­ня заля­ку­ван­ня і здійс­нен­ня тис­ку на судо­ву вла­ду. При­кла­дом цьо­го є спра­ва Нелі Ште­пи, колиш­ньо­го мера м. Слов’янськ, судо­вий роз­гляд якої роз­по­ча­то нано­во вже вчет­вер­те. При­чи­ною цьо­го є низ­ка само­від­водів суд­дів у резуль­таті тис­ку з боку пра­воохо­рон­них органів і пра­вих груп. Ште­па була зааре­што­ва­на у лип­ні 2014р., про­ве­ла у слід­чо­му ізо­ля­торі понад три роки і наразі зна­хо­дить­ся під домаш­нім аре­штом.

У допо­віді ще раз під­креслюєть­ся необ­хід­ність біль­шо­го про­гре­су у при­тяг­нен­ні до кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­но­сті вин­них у спра­вах із вели­кою кіль­кістю жертв, як-от вби­вства під час про­те­стів на Май­дані та акти насиль­ства 2 трав­ня 2014 року в Одесі.

На тери­торії, кон­тро­льо­ваній озброє­ни­ми група­ми, вкрай обме­же­ни­ми зали­ша­ли­ся мож­ли­во­сті вира­жен­ня кри­тич­них думок і три­ва­ли пося­ган­ня на сво­бо­ду релі­гії та пере­ко­нань. У допо­віді зга­дуєть­ся прий­нят­тя на тери­торії, кон­тро­льо­ваній само­п­ро­го­ло­ше­ною «Лугансь­кою народ­ною рес­пуб­лікою», «зако­ну», який забо­ро­няє всі «релі­гій­ні групи», не пов’язані без­по­се­ред­ньо з тра­ди­цій­ни­ми релі­гія­ми. Інше обме­жен­ня, пов’язане зі сво­бо­дою пере­су­ван­ня, спо­стері­га­ло­ся на тери­торії, кон­тро­льо­ваній само­п­ро­го­ло­ше­ною «Доне­ць­кою народ­ною рес­пуб­лікою», де було вида­но «указ», яким «дер­жав­ним служ­бов­цям» забо­ро­не­но виїж­д­жа­ти на тери­торію, кон­тро­льо­ва­ну Уря­дом. Його фак­тич­ний вплив на мож­ливість віль­но­го пере­су­ван­ня людей через лінію зіткнен­ня мож­ли­во буде оці­ни­ти в подаль­шо­му.

Моніто­рин­го­вій місії ООН з прав люди­ни відо­мо про осіб, ув’язнених до почат­ку кон­флік­ту, які утри­му­ють­ся у виправ­них колоніях на тери­торії, кон­тро­льо­ваній озброє­ни­ми група­ми, які звер­ну­ли­ся з про­хан­ням про пере­ве­ден­ня для від­бу­ван­ня пока­ран­ня на тери­торію, кон­тро­льо­ва­ну Уря­дом. Від серп­ня 2015 року з тери­торії, кон­тро­льо­ва­ної само­п­ро­го­ло­ше­ною «Доне­ць­кою народ­ною рес­пуб­лікою», було пере­ве­де­но 186 осіб. Місія закли­кає пред­став­ни­ків само­п­ро­го­ло­ше­ної «Лугансь­кої народ­ної рес­пуб­ліки» зро­би­ти прак­тич­ні кро­ки для почат­ку про­це­су пере­ве­ден­ня осіб, ув’язнених до почат­ку кон­флік­ту.

Керу­ю­чись трьо­ма резо­лю­ція­ми Гене­раль­ної Асам­блеї Органі­за­ції Об’єднаних Націй, у допо­віді пода­но огляд ситу­а­ції з пра­ва­ми люди­ни в Авто­ном­ній Рес­пуб­лі­ці Крим та місті Сева­сто­поль, де Російсь­ка Феде­ра­ція має зобов’язання перед насе­лен­ням Кри­му як оку­па­цій­на дер­жа­ва, згід­но з між­на­род­ним гуманітар­ним пра­вом.**** Орга­ни вла­ди Російсь­кої Феде­ра­ції про­до­в­жу­ва­ли обме­жу­ва­ти осно­во­по­лож­ні сво­бо­ди, від чого непро­пор­цій­но потер­па­ла кримсь­ко­та­тарсь­ка гро­ма­да. Щонай­мен­ше 4 800 меш­кан­ців Кри­му чоло­ві­чої стат­ті були при­звані на служ­бу до лав зброй­них сил Російсь­кої Феде­ра­ції про­тя­гом двох при­зов­них кам­паній у 2017р., що є пору­шен­ням чет­вер­тої Женевсь­кої кон­вен­ції. Крім того, у допо­віді від­зна­че­но ско­ро­чен­ня на 97 від­сот­ків, з 2014 року, кіль­ко­сті тих, хто нав­чаєть­ся українсь­кою мовою.

«Люди, з яки­ми ми гово­ри­мо, пра­г­нуть миру. Жерт­ви пору­шень і ущем­лень прав люди­ни вима­га­ють пра­во­суд­дя. Нам потріб­на біль­ша рішучість для при­пи­нен­ня бой­о­вих дій, при­тяг­нен­ня вин­них до від­по­ві­даль­но­сті та запро­ва­д­жен­ня законів, політи­ки та прак­ти­ки, які спри­я­ти­муть при­ми­рен­ню та соціаль­ній згур­то­ва­но­сті», – зазна­чи­ла Фіо­на Фрей­зер, Голо­ва Моніто­рин­го­вої місії ООН з прав люди­ни в Україні.

КІНЕЦЬ

* В рам­ках одно­час­но­го звіль­нен­ня за прин­ци­пом «всіх на всіх», перед­ба­че­но­го у Мінсь­ких домо­в­ле­но­стях, Уряд Украї­ни звіль­нив 234 осо­би, які були затри­мані у зв’язку з кон­флік­том, а озброєні групи звіль­ни­ли 75 осіб.

** Зага­лом, за весь період кон­флік­ту заги­ну­ло понад три тисячі цивіль­них осіб, у тому числі 298 осіб, які були на бор­ту літа­ка «Малай­зійсь­ких авіаліній» рей­су МН-17 17 лип­ня 2014 року. Загаль­на кіль­кість пора­не­них ста­но­вить від 7 до 9 тис. осіб.

*** Закон Украї­ни №7163 «Про особ­ли­во­сті дер­жав­ної політи­ки із забез­пе­чен­ня дер­жав­но­го суве­рені­те­ту Украї­ни на тимча­со­во оку­по­ва­них тери­торіях у Доне­ць­кій та Лугансь­кій обла­стях», який був прий­ня­тий 18 січ­ня 2018р., під­пи­са­ний Пре­зи­ден­том Украї­ни 20 люто­го та набрав чин­но­сті 24 люто­го 2018р.

**** Резо­лю­ція 68/​262 Гене­раль­ної Асам­блеї ООН, що під­твер­джує тери­торіаль­ну ціліс­ність Украї­ни, резо­лю­ція 71/​205 Гене­раль­ної Асам­блеї ООН, у якій Крим визна­но тери­торією Украї­ни, тимча­со­во оку­по­ва­ною Російсь­кою Феде­ра­цією, та резо­лю­ція 72/​190 Гене­раль­ної Асам­блеї ООН, де Гене­раль­на Асам­блея напо­лег­ли­во закли­кає Російсь­ку Феде­ра­цію дотри­ма­ти­ся своїх зобов’язань як оку­па­цій­ної дер­жа­ви у Кри­му.

Пов­ний текст допо­віді  доступ­ний за поси­лан­ням: