Розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП

Розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП

30 берез­ня 2018 року в Тор­го­во-про­ми­сло­вій палаті Украї­ни (м. Київ) від­бу­ло­ся спільне роз­ши­рене засі­дан­ня Анти­кри­зо­вої ради гро­мадсь­ких органі­за­цій (далі – ГО) та Прав­лін­ня Українсь­ко­го сою­зу про­ми­слов­ців і під­при­єм­ців (далі – УСПП), яке зібра­ло понад 100 осіб, серед яких пред­став­ни­ки дер­жав­ної вла­ди, під­при­єм­ці, екс­пер­ти, нау­ков­ці. Так, ака­де­міч­ну нау­ку пред­став­ля­ла Юлія Рого­зян, к.е.н., заступ­ник заві­ду­ва­ча від­ді­лу про­блем міжре­гіо­наль­но­го спів­робіт­ництва Інсти­ту­ту еко­но­міко-пра­во­вих дослід­жень НАН Украї­ни.

Основ­ну допо­відь засі­дан­ня пре­зен­ту­вав Пре­зи­дент УСПП Ана­толій Кінах, який зазна­чив: «Для якіс­них змін жит­тя україн­ців необ­хід­ні тем­пи зрос­тан­ня вало­во­го внут­ріш­ньо­го про­дук­ту не мен­ше 6-8% на рік, а не 2-3%, як від­бу­ваєть­ся зараз. За остан­ні 15 років показ­ник ВВП впав на 17 %, тому коли за 2017 рік даний показ­ник має від’ємне зна­чен­ня у 2,5% – це по суті, каже про стаг­на­цію в еко­но­мі­ці».

«Аграр­ний сек­тор еко­но­міки ніко­ли не змо­же бути єди­ним дже­ре­лом над­ход­жень в Україні, адже він не в змозі забез­пе­чи­ти необ­хід­ну кіль­кість сучас­них робо­чих міс­ць для жит­тєдіяль­но­сті близь­ко 40 млн. осіб», – заува­жив Михай­ло Рєз­нік, Пре­зи­дент асо­ціа­ції авто­ви­роб­ни­ків Украї­ни.

За сло­ва­ми народ­них депу­татів Вік­то­ра Бон­да­ра і Леоні­да Коза­чен­ка сьо­год­ні в Україні три­ває про­цес деін­ду­стріалі­за­ції (що є по суті екс­пе­ри­мен­том над нашою краї­ною), і це загро­жує втра­тою висо­ко­тех­но­ло­гіч­них галу­зей, які випус­ка­ють про­дук­цію з висо­кою дода­ною вар­тістю. Разом з цим від­бу­ваєть­ся фор­му­ван­ня агро­си­ро­вин­ної струк­ту­ри віт­чиз­ня­ної еко­но­міки. Ці дві тен­ден­ції поси­лю­ють демо­гра­фіч­ну кри­зу і є при­чи­на­ми тру­до­вої мігра­ції насе­лен­ня за межі Украї­ни. Також вони зазна­чи­ли про необ­хід­ність від­род­жен­ня міністер­ства про­ми­сло­во­сті Украї­ни та про роль дер­жа­ви, під­при­єм­ців та гро­мадсь­ко­сті в про­цесі кон­цен­тра­ції зусиль для роз­роб­ки цільо­вих про­грам під­т­рим­ки і роз­вит­ку про­ми­сло­во­сті. Як відо­мо, напри­кін­ці 2017 року УСПП пред­ста­вив про­гра­му «Плат­фор­ма еко­но­міч­но­го патріо­тиз­му», яка є ком­плек­сом заходів із покра­щен­ня подат­ко­вої політи­ки, запо­бі­ган­ня моно­полі­за­ції та гаран­ту­ван­ня прав влас­но­сті для досяг­нен­ня еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня на рів­ні 7-8% на рік.

Учас­ни­ки засі­дан­ня також обго­во­рю­ва­ли питан­ня від­сут­но­сті дієвих сти­мулів для ство­рен­ня робо­чих міс­ць, впро­ва­д­жен­ня інно­ва­цій, а також дефі­ци­ту інве­сти­цій та недо­стат­ньої дер­жав­ної під­т­рим­ки націо­наль­них вироб­ни­ків. Втра­та най­більш еко­но­міч­но і соціаль­но актив­но­го людсь­ко­го капіта­лу (20-40 років) поєд­нуєть­ся зі ско­ро­чен­ням насе­лен­ня, що наб­ли­жаєть­ся до депо­пу­ля­ції і харак­те­ри­зуєть­ся висо­кою смерт­ністю та низь­кою народ­жу­ваністю.

Наго­ло­шу­ва­ло­ся, що біз­нес, від­чу­ва­ю­чи брак фінан­со­вих коштів, сти­мулів для вироб­ництва, пере­бу­ва­ю­чи під тис­ком обшуків та перевірок, що так і не зупи­нені зако­ном «Мас­ки-шоу стоп!» (Закон Украї­ни «Про вне­сен­ня змін до дея­ких зако­но­дав­чих актів щодо забез­пе­чен­ня дотри­ман­ня прав учас­ни­ків кри­мі­наль­но­го про­ва­д­жен­ня та інших осіб пра­воохо­рон­ни­ми орга­на­ми під час здійс­нен­ня досу­до­во­го роз­слі­ду­ван­ня» №7275 від 10.11.2017 р.), знач­но ско­ро­чує свою діяль­ність чи надає пере­ва­гу від­крит­тю своєї спра­ви в най­б­лиж­чих краї­нах: Поль­щі, краї­нах Бал­тії, Чехії.

Дня­ми в пар­ла­мент внес­ли про­ект Зако­ну Украї­ни «Про Націо­нальне бюро фінан­со­вої без­пе­ки Украї­ни» №8157 від 19.03.2018 р., що перед­ба­чає доступ до всіх баз даних, без­пе­реш­кодне «відві­ду­ван­ня» під­при­ємств (у тому числі – «у виключ­них випад­ках з під­розді­ла­ми фізич­но­го захи­сту»), про­слу­хо­ву­ван­ня тощо. Ті прий­о­ми, які діло­ва гро­ма­да засуд­жу­ва­ла та вима­га­ла виклю­чи­ти з прак­ти­ки, в назва­но­му зако­но­про­ек­ті про­пи­сані, як нор­ма.

Діло­ва спіль­но­та висту­пи­ла і про­до­в­жує висту­па­ти з різ­кою кри­ти­кою від­сут­но­сті в дер­жаві сучас­ної про­ми­сло­вої політи­ки. На почат­ку 2018 року було анон­со­ва­но вне­сен­ня на роз­гляд Вер­хов­ної Ради Украї­ни паке­ту з 35 зако­но­про­ек­тів, покли­ка­них вирі­ши­ти 5 основ­них зав­дань: захист біз­не­су, дере­гу­ля­ція та поліп­шен­ня діло­во­го клі­ма­ту, полег­шен­ня досту­пу до фінан­с­у­ван­ня та дер­жав­них ресур­сів, зао­хо­чен­ня інно­ва­цій. Поки що серед резуль­татів – зако­но­да­вче закріп­лен­ня ста­ту­су біз­нес-омбуд­сме­на та пев­на валют­на лібе­ралі­за­ція, а такі змі­ни точ­но не при­не­суть 5-7% росту ВВП, як на це споді­ва­ють­ся в уряді. Анон­со­ва­ний про­ект «Стра­те­гії роз­вит­ку про­ми­сло­во­го ком­плек­су Украї­ни до 2025 року» про­ми­сло­ва спіль­но­та оці­нює як такий, що не забез­пе­чить рефор­му­ван­ня інду­стрії, не зупи­нить ско­чу­ван­ня еко­но­міки до аграр­но-сиро­вин­но­го при­дат­ку цивілі­зо­ва­но­го світу.

За під­сум­ка­ми обго­во­рень на засі­дан­ні було запро­по­но­ва­но сфо­ку­су­ва­ти спіль­ні сили на таких основ­них напрям­ках:

1. доопра­ц­ю­ва­ти про­ект Стра­те­гії роз­вит­ку про­ми­сло­во­го ком­плек­су;

2. іні­ці­ю­ва­ти про­ве­ден­ня засі­дан­ня Націо­наль­но­го комі­те­ту з про­ми­сло­во­го роз­вит­ку за участю Прем’єр-Міністра для визна­чен­ня пріо­ри­тетів діяль­но­сті дано­го орга­ну вла­ди;

3. під­т­ри­ма­ти ство­рен­ня дер­жав­но­го пра­воохо­рон­но­го орга­ну зі своє­час­но­го вияв­лен­ня та усу­нен­ня систем­них загроз у сфері пуб­ліч­них фінан­сів;

4. з метою при­ско­рен­ня імпле­мен­та­ції умов Уго­ди про асо­ціа­цію Украї­ни з Євро­пейсь­ким сою­зом роз­г­ля­ну­ти доціль­ність пору­шен­ня перед Євро­ко­місією питан­ня про мож­ливість вклю­чен­ня до Ради асо­ціа­ції пред­став­ни­ків діло­вих кіл Украї­ни та ЄС (з пра­вом дорад­чо­го голо­су).