17 лютого 2021 року у м. Києві відбувся 1-й Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформ «Ризики декодифікації господарського законодавства». Участь у форумі взяли понад 20 представників громадських організацій з різних областей України. Форум відбувся в інноваційному відеоформаті – безкоштовно подивитися дискусію можна за посиланням https://www.facebook.com/100059673804502/videos/131095785556214/

Організаторами заходу виступили ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб» за технічної підтримки Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених закладів вищої освіти (ЗВО) і наукових установ (створений за сприяння Офісу Ради Європи в Україні).

Голова ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб» В.А. Устименко (м. Київ). «Проєвропейське спрямування реформ на сьогодні є свідомим вибором українців. Водночас декодифікація господарського законодавства, що передбачена, як безумовна та безальтернативна умова Концепції рекодифікації цивільного законодавства  не тільки протирічить європейським традиціям, цінностям, підходам та вимогам Угоди про асоціацію України з ЄС, але й не відповідає вимогам вітчизняного законодавства про основи державної регуляторної політики, юридичній техніці підготовки нормативних актів тощо. Такі дії можна із впевненістю назвати законодавчою «диверсією», адже вони здатні дезорганізувати економічні відносини та вивести економіку країни з рівноваги. Особливо в такий непростий для неї час системних кризових явищ. Зважаючи на зазначене і те, що ми є відповідальними громадянами України, в тому числі за стан та розвиток економічних відносин (як фахівці), не можна залишатися осторонь ситуації торпедування економіки нашої країни».

М.А. Мишкіна (ВГО «Асоціація суддів України», суддя Південно-західного апеляційного господарського суду, м. Одеса).

«До скасування Господарського кодексу України як законодавчого акту і законодавець, і вся юридична спільнота мають підійти дуже обережно, і зважити всі негативні наслідки у порівнянні з тими умовними перевагами, які можуть внаслідок цього бути досягнуті. Загалом, господарське судочинство (господарський процес), і суди господарські, відрізняються швидкістю, ефективністю, порядком в діловодстві, забезпеченні процесу на високому рівні. Втім скасування Господарського кодексу України автоматично виводить їх спеціалізацію з правового поля. Це може зруйнувати працюючу ефективну систему господарських судів, відносно якої базових претензій щодо відсутності забезпечення доступу до правосуддя у спільноти наразі немає. Законодавець має дослухатися і приймати дійсно потрібні суспільству рішення в цій сфері».

Г.І. Діброва (заступник голови ГО «Асоціація суддів господарських судів України», голова Комітету з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судів Ради суддів України, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду, м. Одеса). «Асоціація суддів господарських судів України» категорично проти скасування Господарського кодексу України та вважає за доцільне зробити все для того, щоб ГК скасований не був».

О.С. Фонова (ГО «Асоціація суддів господарських судів України», суддя Господарського суду Луганської області, м. Харків). «Безперечно цивільне законодавство потребує модернізації, осучаснення, але не за рахунок декодифікації господарського законодавства. І у випадку, коли ми говоримо про взаємодію між такими галузями як господарське та цивільне право, необхідно забезпечити співпрацю, а не повне несприйняття іншої точки зору. Зокрема, слід наполягати на тому, щоб під час роботи з рекодифікації цивільного законодавства були залучені судді Верховного Суду, господарських судів та інші, які будуть відстоювати свою точку зору, надавати своє певне бачення ситуації, яка існує зараз. Вся спільнота, яка опікується проблемами господарського права і розуміють важливість Господарського кодексу для економіки держави в цілому, повинні згуртуватися в цьому напрямі. І тільки таким чином ми досягнемо мети: осучаснимо Господарський кодекс України».

О.А. Беляневич (ГО «Платформа стратегічної та законотворчої аналітики «Координата», м. Київ). «Пропозиція фахівців з цивільного права щодо скасування Господарського кодексу України та відмови від тих інструментів, які на сьогодні ним врегульовані, зокрема в умовах економічної кризи, військової агресії, епідемічних загроз, жорсткої олігархізації економіки тощо – є науковим злочином, який має знайти відповідну оцінку у професійних колах, в тому числі представників науки цивільного права. Адже аналіз їх досліджень за останні 30 років принаймні докторських дисертацій, свідчить про відсутність глибоких монографічних досліджень присвячених аналізу проблем функціонування ринкової економіки. Це ставить питання про наукову добросовісність тих, хто наголошує на доцільності рухатися далі виключно з Цивільним кодексом, в якому до речі є також свої проблеми і судова практика свідчить про це. 

Безперечно вони (проблеми) потребують вирішення. Але шляхом конструктивного діалогу, модернізації ГКУ (зокрема вилучення із його змісту норм, від яких можна відмовитись) і ми відкриті до цієї дискусії. Головним питанням в цьому напрямі є консолідація зусиль представників юридичної професії різних напрямів у відстоюванні правової безпеки в економічній сфері».

С.В. Донков (Саморегулівна організація «Національна асоціація арбітражних керуючих України», м. Київ). «Спеціалізоване законодавство, яке регулює певні сфери комерційних, господарських відносин є важливим, а спроба декодифікувати господарське законодавство хибною. Майже в кожній європейській країні існують комерційні кодекси і кодифіковані акти, які регулюють саме комерційні відносини».

В.В. Долгерт (виконавчий директор ГО «Міжнародні інноваційні освітні технології», м. Кривий Ріг). «Реформування вітчизняного законодавства з урахуванням європейських цінностей, особливо зважаючи на бажання України стати членом ЄС, в цілому створює позитивний імідж для нашої країни на світовій арені. Втім підходити до цього процесу необхідно виважено, скрупульозно, з урахуванням особливостей системи чинного українського законодавства і потреб нашого суспільства. Це зокрема, але не виключно, стосується потенційного скасування Господарського кодексу України – кодифікованого акту, який за роки свого існування став міцною і невід’ємною складовою частиною вітчизняного законодавства та активно використовується в своїй діяльності суб’єктами господарювання в Україні.

Крім того, необхідно наголосити на важливості збереження такої константи як стабільність законодавства. В наші часи значних економічних проблем різкі зміни законодавства, а саме – скасування окремих визначних частин Господарського кодексу, може стати критичним негативним фактором у питаннях взаємовідносин нашої країни з інвесторами, а також у питання взаємовідносин із бізнесом. А тому ми маємо опікуватися збереженням нашої самобутності, надбань, напрацювань, зокрема Господарського кодексу України.

О.С. Черних (керівник ГО «Моя держава», адвокат, член ради комітету з питань господарського права і процесу Національної асоціації адвокатів України, м. Київ). «Відміна Господарського кодексу України призведе до наявності та подальшій появі безлічі нормативних актів не врегульованих між собою, неузгодженості судової практики тощо. Крім того, скасування спеціальних режимів державного і комунального майна в умовах великої приватизації, здатне зашкодити інтересам саме тих суб’єктів, які захищаються Господарським кодексом, зокрема територіальних громад і держави».  

Г.М. Будурова (заст. голови ГО «Всеукраїнський центр економічного права», м. Одеса). «Скасування Господарського кодексу – це втрата особливого правого регулювання діючих засад державного управління державною власністю і державним сектором економіки; необґрунтована уніфікація організаційно-правових форм суб’єктів господарювання із переліком форм, які пропонує Цивільний кодекс і повальна корпоратизація державних підприємств тощо».

Є.Г. Комар (помічник-консультант народного депутата України Т.П. Тарасенко, м. Київ). «Прийняття Цивільного кодексу, прийняття Господарського кодексу – це великий прогрес у розвитку і взагалі унормування цих відносин. Тут ми маємо виходити з того, що знову повертатися до історії, вивчати досвід, коли розроблялися в свій час Цивільний і Господарський кодекси, і чим було обумовлене їх прийняття. Слід чітко усвідомлювати те, що Господарський кодекс і Цивільний кодекс вони створили певний баланс, який наразі сформувався і дозволяє ефективно функціонувати цим галузям і навколо них вибудовується вся інфраструктура: і спеціалісти, і судова вертикаль, і профільна діяльність виконавчих органів влади і т.д. У разі декодифікації господарського законодавства ми стикнемося з певним хаосом, невизначеністю, і, відповідно, ця негативна тенденція з часом буде посилюватися.

Безперечно, на сьогодні є проблеми розмежування Цивільного та Господарського кодексів. Тому нам треба йти далі, усувати ті розбіжності, які є на сьогодні, і шляхом еволюційності розвивати, модернізувати це законодавство. Але коли ми рухаємося шляхом скасування Господарського кодексу, найбільш ймовірний сценарій, що ми наражаємося на ризики, які в подальшому буде дуже складно нівелювати».   

О.Ю. Бакулін (адвокат, м. Київ). «Господарський кодекс України дає той інструментарій, який дозволяє убезпечити господарські правовідносини в будь-якій сфері. Він є конче необхідним як для державних органів, так і для суб’єктів господарювання та практикуючих юристів».

О.О. Бондаренко (ГО «За права», м. Маріуполь). «Наявність Господарського кодексу України у правовій системі України безперечно позитивний момент. Адже господарські відносини є складними, динамічними, різновекторними та мають свою специфіку. Без відповідного правового регулювання досить складно вирішити ті проблеми, які виникають у процесі їх реалізації. Динамічність таких відносин зумовлює постійну необхідність оновлення правового регулювання з урахуванням викликів та вимог часу. Саме тому модернізація Господарського кодексу України є незаперечною. Завжди легше удосконалити те, що існує, аніж скасувати та інтегрувати норми у кодифікований акт з іншим предметом регулювання. Гармонізація та концентрація на спеціалізації є одними з найважливіших європейських векторів. А це означає, що, зокрема в умовах євроінтеграції, ми маємо їм відповідати».

Н.А. Калашник (ГО «Центр інновацій та сталого міжнародного розвитку», м. Київ). «На сьогодні Господарський кодекс України являє собою правовий фундамент для підприємництва. Це, зокрема, підтверджується сформованою господарською судовою практикою. Скасування цього кодифікованого акту паралізує діяльність багатьох підприємств, призведе до рейдерських атак та виникнення інших проблем в процесі здійснення господарської діяльності. Крім того, поява значної кількості законопроєктів, яку можна спостерігати останнім часом (замість модернізації Господарського кодексу України), призводить до неузгодженості нормативно-правових актів, знижує якість законодавства, ускладнює правозастосовну практику та ослаблює правопорядок у сфері господарювання. А тому ми, як фахівці у відповідній галузі маємо протидіяти таким негативним процесам».

І.А. Бутирська (засновник ГО «Центр правових ініціатив», м. Чернівці). «Розробкою законопроєктів мають займатися професіонали, зокрема спеціалісти, які розуміють всю суть правовідносин у відповідній сфері. Тому реформування господарського законодавства є неможливим без залучення представників, відповідно господарсько-правової науки. Поряд із цим, слід враховувати, що публічно-правовий характер господарських правовідносин унеможливлює їх врегулювання на приватно-правовому рівні цивільного законодавства. Стосовно господарських судів, ліквідація яких є неминучою у випадку скасування Господарського кодексу України, слід наголосити на їх якості (про що зокрема свідчать показники кількості скасованих судових рішень), швидкості та оперативності. Це є запорукою правопорядку в сфері господарювання».

Е.М. Деркач (ГО «Асоціація правників України», м. Вінниця). «Господарський кодекс України має фундаментальне значення для багатовекторного розвитку національної економіки, її інноваційної складової та становить правове підґрунтя для всіх видів господарських відносин. І ми безперечно маємо об’єднати зусилля у напрямі його збереження та якісної модернізації».

О.В. Шаповалова (ГО «Фундація «Жіноча ініціатива», м. Сєвєродонецьк). «Від імені Фундації готові до співпраці, висловлюємося за підтримку Господарського кодексу і проти тієї Концепції, яка зветься рекодифікацією цивільного законодавства».

Також в заході взяли участь д.ю.н., проф. О.П. Подцерковний, А.Г. Бобкова («Міжнародна асоціація господарського права», м. Київ), Р.А. Джабраілов (ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб», м. Київ), Т.В. Міхайліна (заступник Голови правління ГО «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АЛЬЯНС ВЕЛИКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ», м. Вінниця), Т.С. Гудіма (ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб», керівник Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених закладів вищої освіти (ЗВО) і наукових установ, м. Київ), Н.В. Єремєєва (ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб», м. Київ) та О.Ю. Ілларіонов (ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб», член Робочої групи №3 «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво» Української Сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, адміністратор Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених закладів вищої освіти (ЗВО) і наукових установ, м. Київ).

За підсумками Форуму було вирішено підготувати спільну позицію для направлення її всім зацікавленим суб’єктам.

Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформ в подальшому продовжуватиме роботу з обговорення актуальних проблем розвитку правової системи України (та окремих її галузей, інститутів тощо) в умовах євроінтеграції.