Проведено 1-й Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформ

Проведено 1-й Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформ

17 люто­го 2021 року у м. Києві від­був­ся 1-й Форум гро­мадсь­кої під­т­рим­ки проєв­ро­пейсь­ких пра­во­вих реформ «Ризи­ки деко­ди­фіка­ції гос­по­дарсь­ко­го зако­но­дав­ства». Участь у фору­мі взя­ли понад 20 пред­став­ни­ків гро­мадсь­ких органі­за­цій з різ­них обла­стей Украї­ни. Форум від­був­ся в інно­ва­цій­но­му відео­фор­маті - без­ко­штов­но поди­ви­ти­ся дис­кусію мож­на за поси­лан­ням https://​www​.facebook​.com/​1​0​0​0​5​9​6​7​3​8​0​4​5​0​2​/​v​i​d​e​o​s​/​1​3​1​0​9​5​7​8​5​5​5​6​2​14/

Органі­за­то­ра­ми захо­ду висту­пи­ли ГО «Асо­ціа­ція вче­них – внут­ріш­ньо пере­мі­ще­них осіб» за тех­ніч­ної під­т­рим­ки Ресурс­но­го Цен­тру соціаль­но-пра­во­вої та про­фесій­ної під­т­рим­ки спів­робіт­ни­ків пере­мі­ще­них закла­дів вищої освіти (ЗВО) і нау­ко­вих уста­нов (ство­ре­ний за спри­ян­ня Офі­су Ради Євро­пи в Україні).

Проведено 1-й Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформГоло­ва ГО «Асо­ціа­ція вче­них – внут­ріш­ньо пере­мі­ще­них осіб» В.А. Усти­мен­ко (м. Київ). «Проєв­ро­пейсь­ке спря­му­ван­ня реформ на сьо­год­ні є сві­до­мим вибо­ром україн­ців. Вод­но­час деко­ди­фіка­ція гос­по­дарсь­ко­го зако­но­дав­ства, що перед­ба­че­на, як без­умов­на та без­аль­тер­на­тив­на умо­ва Кон­цеп­ції реко­ди­фіка­ції цивіль­но­го зако­но­дав­ства  не тіль­ки про­ти­рі­чить євро­пейсь­ким тра­ди­ціям, цін­но­стям, під­хо­дам та вимо­гам Уго­ди про асо­ціа­цію Украї­ни з ЄС, але й не від­по­ві­дає вимо­гам віт­чиз­ня­но­го зако­но­дав­ства про осно­ви дер­жав­ної регу­ля­тор­ної політи­ки, юри­дич­ній тех­ні­ці під­го­тов­ки нор­ма­тив­них актів тощо. Такі дії мож­на із впев­неністю назва­ти зако­но­дав­чою «дивер­сією», адже вони здат­ні дез­ор­гані­зу­ва­ти еко­но­міч­ні від­но­си­ни та виве­сти еко­но­міку краї­ни з рів­но­ва­ги. Особ­ли­во в такий непро­стий для неї час систем­них кри­зо­вих явищ. Зва­жа­ю­чи на зазна­чене і те, що ми є від­по­ві­даль­ни­ми гро­ма­дя­на­ми Украї­ни, в тому числі за стан та роз­ви­ток еко­но­міч­них від­но­син (як фахів­ці), не мож­на зали­ша­ти­ся осто­ронь ситу­а­ції тор­пе­ду­ван­ня еко­но­міки нашої краї­ни».

М.А. Миш­кі­на (ВГО «Асо­ціа­ція суд­дів Украї­ни», суд­дя Пів­ден­но-захід­но­го апе­ля­цій­но­го гос­по­дарсь­ко­го суду, м. Оде­са).

«До ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни як зако­но­дав­чо­го акту і зако­но­да­ве­ць, і вся юри­дич­на спіль­но­та мають підій­ти дуже обе­реж­но, і зва­жи­ти всі нега­тив­ні наслід­ки у порів­нян­ні з тими умов­ни­ми пере­ва­га­ми, які можуть вна­слі­док цьо­го бути досяг­нуті. Зага­лом, гос­по­дарсь­ке судо­чин­ство (гос­по­дарсь­кий про­цес), і суди гос­по­дарсь­кі, відріз­ня­ють­ся швид­кістю, ефек­тив­ністю, поряд­ком в діло­вод­стві, забез­пе­чен­ні про­це­су на висо­ко­му рів­ні. Втім ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни авто­ма­тич­но виво­дить їх спе­ціалі­за­цію з пра­во­во­го поля. Це може зруй­ну­ва­ти пра­ц­ю­ю­чу ефек­тив­ну систе­му гос­по­дарсь­ких судів, від­носно якої базо­вих пре­тен­зій щодо від­сут­но­сті забез­пе­чен­ня досту­пу до пра­во­суд­дя у спіль­но­ти наразі немає. Зако­но­да­ве­ць має дослу­хати­ся і прий­ма­ти дійс­но потріб­ні сус­піль­ству рішен­ня в цій сфері».

Г.І. Дібро­ва (заступ­ник голо­ви ГО «Асо­ціа­ція суд­дів гос­по­дарсь­ких судів Украї­ни», голо­ва Комі­те­ту з питань ста­ту­су суд­дів, дотри­ман­ня прав пра­ців­ни­ків судів Ради суд­дів Украї­ни, суд­дя Пів­ден­но-захід­но­го апе­ля­цій­но­го гос­по­дарсь­ко­го суду, м. Оде­са). «Асо­ціа­ція суд­дів гос­по­дарсь­ких судів Украї­ни» кате­го­рич­но про­ти ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни та вва­жає за доцільне зро­би­ти все для того, щоб ГК ска­со­ва­ний не був».

О.С. Фоно­ва (ГО «Асо­ціа­ція суд­дів гос­по­дарсь­ких судів Украї­ни», суд­дя Гос­по­дарсь­ко­го суду Лугансь­кої області, м. Хар­ків). «Без­пе­реч­но цивільне зако­но­дав­ство потре­бує модер­ні­за­ції, осу­час­нен­ня, але не за раху­нок деко­ди­фіка­ції гос­по­дарсь­ко­го зако­но­дав­ства. І у випад­ку, коли ми гово­ри­мо про вза­є­модію між таки­ми галу­зя­ми як гос­по­дарсь­ке та цивільне пра­во, необ­хід­но забез­пе­чи­ти спів­пра­цю, а не повне несприй­нят­тя іншої точ­ки зору. Зокре­ма, слід напо­ля­га­ти на тому, щоб під час робо­ти з реко­ди­фіка­ції цивіль­но­го зако­но­дав­ства були залу­чені суд­ді Вер­хов­но­го Суду, гос­по­дарсь­ких судів та інші, які будуть від­сто­ю­ва­ти свою точ­ку зору, нада­ва­ти своє певне бачен­ня ситу­а­ції, яка існує зараз. Вся спіль­но­та, яка опікуєть­ся про­бле­ма­ми гос­по­дарсь­ко­го пра­ва і розу­мі­ють важ­ливість Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су для еко­но­міки дер­жа­ви в ціло­му, повин­ні згур­ту­ва­ти­ся в цьо­му напря­мі. І тіль­ки таким чином ми досяг­не­мо мети: осу­час­ни­мо Гос­по­дарсь­кий кодекс Украї­ни».

Проведено 1-й Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформО.А. Беля­не­вич (ГО «Плат­фор­ма стра­те­гіч­ної та зако­но­твор­чої аналіти­ки «Коор­ди­на­та», м. Київ). «Про­по­зи­ція фахів­ців з цивіль­но­го пра­ва щодо ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни та від­мо­ви від тих інстру­мен­тів, які на сьо­год­ні ним вре­гу­льо­вані, зокре­ма в умо­вах еко­но­міч­ної кри­зи, війсь­ко­вої агресії, епі­де­міч­них загроз, жорст­кої олі­гар­хі­за­ції еко­но­міки тощо – є нау­ко­вим зло­чи­ном, який має знай­ти від­по­від­ну оцін­ку у про­фесій­них колах, в тому числі пред­став­ни­ків нау­ки цивіль­но­го пра­ва. Адже аналіз їх дослід­жень за остан­ні 30 років при­найм­ні док­торсь­ких дисер­та­цій, свід­чить про від­сут­ність гли­бо­ких моно­гра­фіч­них дослід­жень при­свя­че­них аналі­зу про­блем функ­ціо­ну­ван­ня рин­ко­вої еко­но­міки. Це ста­вить питан­ня про нау­ко­ву доб­ро­со­віс­ність тих, хто наго­ло­шує на доціль­но­сті рухати­ся далі виключ­но з Цивіль­ним кодек­сом, в яко­му до речі є також свої про­бле­ми і судо­ва прак­ти­ка свід­чить про це. 

Без­пе­реч­но вони (про­бле­ми) потре­бу­ють вирі­шен­ня. Але шля­хом кон­струк­тив­но­го діа­ло­гу, модер­ні­за­ції ГКУ (зокре­ма вилу­чен­ня із його змісту норм, від яких мож­на від­мо­ви­тись) і ми від­кри­ті до цієї дис­кусії. Голов­ним питан­ням в цьо­му напря­мі є кон­солі­да­ція зусиль пред­став­ни­ків юри­дич­ної про­фесії різ­них напря­мів у від­сто­ю­ван­ні пра­во­вої без­пе­ки в еко­но­міч­ній сфері».

С.В. Дон­ков (Само­ре­гулів­на органі­за­ція «Націо­наль­на асо­ціа­ція арбіт­раж­них керу­ю­чих Украї­ни», м. Київ). «Спе­ціалі­зо­ване зако­но­дав­ство, яке регу­лює пев­ні сфе­ри комер­цій­них, гос­по­дарсь­ких від­но­син є важ­ли­вим, а спро­ба деко­ди­фіку­ва­ти гос­по­дарсь­ке зако­но­дав­ство хиб­ною. Май­же в кож­ній євро­пейсь­кій країні існу­ють комер­цій­ні кодек­си і коди­фі­ко­вані акти, які регу­лю­ють саме комер­цій­ні від­но­си­ни».

В.В. Дол­герт (вико­нав­чий дирек­тор ГО «Між­на­род­ні інно­ва­цій­ні освіт­ні тех­но­ло­гії», м. Кри­вий Ріг). «Рефор­му­ван­ня віт­чиз­ня­но­го зако­но­дав­ства з ураху­ван­ням євро­пейсь­ких цін­но­стей, особ­ли­во зва­жа­ю­чи на бажан­ня Украї­ни ста­ти чле­ном ЄС, в ціло­му ство­рює пози­тив­ний імідж для нашої краї­ни на світо­вій арені. Втім під­хо­ди­ти до цьо­го про­це­су необ­хід­но вива­же­но, скру­пу­льоз­но, з ураху­ван­ням особ­ли­во­стей систе­ми чин­но­го українсь­ко­го зако­но­дав­ства і потреб нашо­го сус­піль­ства. Це зокре­ма, але не виключ­но, сто­суєть­ся потен­цій­но­го ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни - коди­фі­ко­ва­но­го акту, який за роки сво­го існу­ван­ня став міц­ною і невід’ємною скла­до­вою части­ною віт­чиз­ня­но­го зако­но­дав­ства та актив­но вико­ри­сто­вуєть­ся в своїй діяль­но­сті суб’єктами гос­по­да­рю­ван­ня в Україні.

Крім того, необ­хід­но наго­ло­си­ти на важ­ли­во­сті збе­ре­жен­ня такої кон­стан­ти як ста­біль­ність зако­но­дав­ства. В наші часи знач­них еко­но­міч­них про­блем різ­кі змі­ни зако­но­дав­ства, а саме – ска­су­ван­ня окре­мих визнач­них частин Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су, може ста­ти кри­тич­ним нега­тив­ним фак­то­ром у питан­нях вза­є­мо­від­но­син нашої краї­ни з інве­сто­ра­ми, а також у питан­ня вза­є­мо­від­но­син із біз­не­сом. А тому ми має­мо опіку­ва­ти­ся збе­ре­жен­ням нашої само­бут­но­сті, над­бань, напра­ц­ю­вань, зокре­ма Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни.

О.С. Чер­них (керів­ник ГО «Моя дер­жа­ва», адво­кат, член ради комі­те­ту з питань гос­по­дарсь­ко­го пра­ва і про­це­су Націо­наль­ної асо­ціа­ції адво­катів Украї­ни, м. Київ). «Від­мі­на Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни при­зве­де до наяв­но­сті та подаль­шій появі без­лічі нор­ма­тив­них актів не вре­гу­льо­ва­них між собою, неузгод­же­но­сті судо­вої прак­ти­ки тощо. Крім того, ска­су­ван­ня спе­ціаль­них режи­мів дер­жав­но­го і кому­наль­но­го май­на в умо­вах вели­кої при­ва­ти­за­ції, здатне зашко­ди­ти інте­ре­сам саме тих суб’єктів, які захи­ща­ють­ся Гос­по­дарсь­ким кодек­сом, зокре­ма тери­торіаль­них гро­мад і дер­жа­ви».  

Г.М. Буду­ро­ва (заст. голо­ви ГО «Все­українсь­кий центр еко­но­міч­но­го пра­ва», м. Оде­са). «Ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су – це втра­та особ­ли­во­го пра­во­го регу­лю­ван­ня дію­чих засад дер­жав­но­го управ­лін­ня дер­жав­ною влас­ністю і дер­жав­ним сек­то­ром еко­но­міки; необґрун­то­ва­на уні­фіка­ція органі­за­цій­но-пра­во­вих форм суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня із переліком форм, які про­по­нує Цивіль­ний кодекс і поваль­на кор­по­ра­ти­за­ція дер­жав­них під­при­ємств тощо».

Є.Г. Комар (поміч­ник-кон­суль­тант народ­но­го депу­та­та Украї­ни Т.П. Тара­сен­ко, м. Київ). «Прий­нят­тя Цивіль­но­го кодек­су, прий­нят­тя Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су – це вели­кий про­грес у роз­вит­ку і вза­галі унор­му­ван­ня цих від­но­син. Тут ми має­мо вихо­ди­ти з того, що зно­ву повер­та­ти­ся до історії, вив­ча­ти досвід, коли роз­роб­ля­ли­ся в свій час Цивіль­ний і Гос­по­дарсь­кий кодек­си, і чим було обу­мо­в­лене їх прий­нят­тя. Слід чіт­ко усві­дом­лю­ва­ти те, що Гос­по­дарсь­кий кодекс і Цивіль­ний кодекс вони ство­ри­ли пев­ний баланс, який наразі сфор­му­вав­ся і доз­во­ляє ефек­тив­но функ­ціо­ну­ва­ти цим галу­зям і нав­ко­ло них вибу­до­вуєть­ся вся інфра­струк­ту­ра: і спе­ціалі­сти, і судо­ва вер­ти­каль, і про­філь­на діяль­ність вико­нав­чих органів вла­ди і т.д. У разі деко­ди­фіка­ції гос­по­дарсь­ко­го зако­но­дав­ства ми стикне­мо­ся з певним хао­сом, невизна­ченістю, і, від­по­від­но, ця нега­тив­на тен­ден­ція з часом буде поси­лю­ва­ти­ся.

Без­пе­реч­но, на сьо­год­ні є про­бле­ми роз­ме­жу­ван­ня Цивіль­но­го та Гос­по­дарсь­ко­го кодексів. Тому нам тре­ба йти далі, усу­ва­ти ті роз­біж­но­сті, які є на сьо­год­ні, і шля­хом ево­лю­цій­но­сті роз­ви­ва­ти, модер­ні­зу­ва­ти це зако­но­дав­ство. Але коли ми рухає­мо­ся шля­хом ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су, най­більш ймо­вір­ний сце­нарій, що ми нара­жає­мо­ся на ризи­ки, які в подаль­шо­му буде дуже склад­но ніве­лю­ва­ти».   

О.Ю. Бакулін (адво­кат, м. Київ). «Гос­по­дарсь­кий кодекс Украї­ни дає той інстру­мен­тарій, який доз­во­ляє убез­пе­чи­ти гос­по­дарсь­кі пра­во­від­но­си­ни в будь-якій сфері. Він є кон­че необ­хід­ним як для дер­жав­них органів, так і для суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня та прак­ти­ку­ю­чих юри­стів».

О.О. Бон­да­рен­ко (ГО «За пра­ва», м. Маріу­поль). «Наяв­ність Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни у пра­во­вій систе­мі Украї­ни без­пе­реч­но пози­тив­ний момент. Адже гос­по­дарсь­кі від­но­си­ни є склад­ни­ми, дина­міч­ни­ми, різ­но­век­тор­ни­ми та мають свою спе­ци­фіку. Без від­по­від­но­го пра­во­во­го регу­лю­ван­ня досить склад­но вирі­ши­ти ті про­бле­ми, які вини­ка­ють у про­цесі їх реалі­за­ції. Дина­міч­ність таких від­но­син зумо­в­лює постій­ну необ­хід­ність онов­лен­ня пра­во­во­го регу­лю­ван­ня з ураху­ван­ням викли­ків та вимог часу. Саме тому модер­ні­за­ція Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни є неза­пе­реч­ною. Завжди лег­ше удос­ко­на­ли­ти те, що існує, аніж ска­су­ва­ти та інте­гру­ва­ти нор­ми у коди­фі­ко­ва­ний акт з іншим пред­ме­том регу­лю­ван­ня. Гар­моні­за­ція та кон­цен­тра­ція на спе­ціалі­за­ції є одни­ми з най­важ­ливі­ших євро­пейсь­ких век­торів. А це озна­чає, що, зокре­ма в умо­вах євроін­те­гра­ції, ми має­мо їм від­по­ві­да­ти».

Н.А. Калаш­ник (ГО «Центр інно­ва­цій та ста­ло­го між­на­род­но­го роз­вит­ку», м. Київ). «На сьо­год­ні Гос­по­дарсь­кий кодекс Украї­ни являє собою пра­во­вий фун­да­мент для під­при­єм­ництва. Це, зокре­ма, під­твер­джуєть­ся сфор­мо­ва­ною гос­по­дарсь­кою судо­вою прак­ти­кою. Ска­су­ван­ня цьо­го коди­фі­ко­ва­но­го акту паралі­зує діяль­ність багатьох під­при­ємств, при­зве­де до рей­дерсь­ких атак та виник­нен­ня інших про­блем в про­цесі здійс­нен­ня гос­по­дарсь­кої діяль­но­сті. Крім того, поява знач­ної кіль­ко­сті зако­но­проєк­тів, яку мож­на спо­стері­га­ти остан­нім часом (замість модер­ні­за­ції Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни), при­зво­дить до неузгод­же­но­сті нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, зни­жує якість зако­но­дав­ства, уск­лад­нює пра­во­за­сто­сов­ну прак­ти­ку та ослаблює пра­во­по­ря­док у сфері гос­по­да­рю­ван­ня. А тому ми, як фахів­ці у від­по­від­ній галузі має­мо про­ти­дія­ти таким нега­тив­ним про­це­сам».

І.А. Бутирсь­ка (зас­нов­ник ГО «Центр пра­во­вих іні­ціа­тив», м. Чер­нів­ці). «Роз­роб­кою зако­но­проєк­тів мають зай­ма­ти­ся про­фесіо­на­ли, зокре­ма спе­ціалі­сти, які розу­мі­ють всю суть пра­во­від­но­син у від­по­від­ній сфері. Тому рефор­му­ван­ня гос­по­дарсь­ко­го зако­но­дав­ства є немож­ли­вим без залу­чен­ня пред­став­ни­ків, від­по­від­но гос­по­дарсь­ко-пра­во­вої нау­ки. Поряд із цим, слід вра­хо­ву­ва­ти, що пуб­ліч­но-пра­во­вий харак­тер гос­по­дарсь­ких пра­во­від­но­син уне­мож­лив­лює їх вре­гу­лю­ван­ня на при­ват­но-пра­во­во­му рів­ні цивіль­но­го зако­но­дав­ства. Сто­сов­но гос­по­дарсь­ких судів, лікві­да­ція яких є неми­ну­чою у випад­ку ска­су­ван­ня Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су Украї­ни, слід наго­ло­си­ти на їх яко­сті (про що зокре­ма свід­чать показ­ни­ки кіль­ко­сті ска­со­ва­них судо­вих рішень), швид­ко­сті та опе­ра­тив­но­сті. Це є запо­ру­кою пра­во­по­ряд­ку в сфері гос­по­да­рю­ван­ня».

Е.М. Дер­кач (ГО «Асо­ціа­ція прав­ни­ків Украї­ни», м. Він­ни­ця). «Гос­по­дарсь­кий кодекс Украї­ни має фун­да­мен­тальне зна­чен­ня для бага­то­век­тор­но­го роз­вит­ку націо­наль­ної еко­но­міки, її інно­ва­цій­ної скла­до­вої та ста­но­вить пра­во­ве підґрун­тя для всіх видів гос­по­дарсь­ких від­но­син. І ми без­пе­реч­но має­мо об’єднати зусил­ля у напря­мі його збе­ре­жен­ня та якіс­ної модер­ні­за­ції».

О.В. Шапо­ва­ло­ва (ГО «Фун­да­ція «Жіно­ча іні­ціа­ти­ва», м. Сєвєро­до­не­цьк). «Від імені Фун­да­ції гото­ві до спів­пра­ці, вис­лов­лює­мо­ся за під­т­рим­ку Гос­по­дарсь­ко­го кодек­су і про­ти тієї Кон­цеп­ції, яка зветь­ся реко­ди­фіка­цією цивіль­но­го зако­но­дав­ства».

Також в заході взя­ли участь д.ю.н., проф. О.П. Под­цер­ков­ний, А.Г. Боб­ко­ва («Між­на­род­на асо­ціа­ція гос­по­дарсь­ко­го пра­ва», м. Київ), Р.А. Джабраі­лов (ГО «Асо­ціа­ція вче­них – внут­ріш­ньо пере­мі­ще­них осіб», м. Київ), Т.В. Міхай­лі­на (заступ­ник Голо­ви прав­лін­ня ГО «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АЛЬЯНС ВЕЛИКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ», м. Він­ни­ця), Т.С. Гуді­ма (ГО «Асо­ціа­ція вче­них – внут­ріш­ньо пере­мі­ще­них осіб», керів­ник Ресурс­но­го Цен­тру соціаль­но-пра­во­вої та про­фесій­ної під­т­рим­ки спів­робіт­ни­ків пере­мі­ще­них закла­дів вищої освіти (ЗВО) і нау­ко­вих уста­нов, м. Київ), Н.В. Єре­мєє­ва (ГО «Асо­ціа­ція вче­них – внут­ріш­ньо пере­мі­ще­них осіб», м. Київ) та О.Ю. Ілларіо­нов (ГО «Асо­ціа­ція вче­них – внут­ріш­ньо пере­мі­ще­них осіб», член Робо­чої групи №3 «Еко­но­міч­на спів­пра­ця, зона віль­ної тор­гів­лі, тран­скор­донне спів­робіт­ниц­тво» Українсь­кої Сто­ро­ни Плат­фор­ми гро­ма­дянсь­ко­го сус­піль­ства Украї­на-ЄС, адміністра­тор Ресурс­но­го Цен­тру соціаль­но-пра­во­вої та про­фесій­ної під­т­рим­ки спів­робіт­ни­ків пере­мі­ще­них закла­дів вищої освіти (ЗВО) і нау­ко­вих уста­нов, м. Київ).

За під­сум­ка­ми Фору­му було вирі­ше­но під­го­ту­ва­ти спіль­ну пози­цію для направ­лен­ня її всім заці­кав­ле­ним суб’єктам.

Форум гро­мадсь­кої під­т­рим­ки проєв­ро­пейсь­ких пра­во­вих реформ в подаль­шо­му про­до­в­жу­ва­ти­ме робо­ту з обго­во­рен­ня акту­аль­них про­блем роз­вит­ку пра­во­вої систе­ми Украї­ни (та окре­мих її галу­зей, інсти­тутів тощо) в умо­вах євроін­те­гра­ції.